19 березня 2021 року прийнято Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості” (законопроект № 4241).
Законом передбачається врегулювати правовідносини, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів.
Законом вносяться зміни до Законів України «Про споживче кредитування», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність».
Законом, зокрема, дано визначення таких термінів як “врегулювання простроченої заборгованості” та “колекторська компанія”.
Згідно з Законом, «врегулювання простроченої заборгованості – це заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором».
Колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк України.
Законом встановлено вимоги до кредитодавців та колекторських компаній при врегулюванні простроченої заборгованості, зокрема:
– дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;
– інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимогу новому кредитору;
– укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;
– повідомити Національний банк України про укладення з колекторською компанією договору (у строки та порядку, що визначені Національним банком України);
– контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;
– обов’язок розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік).
Законом також встановлено вимоги до взаємодії зі споживачем (його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), яка може відбуватись шляхом:
– безпосередньої взаємодії: телефонних та відеопереговорів, особистих зустрічей. Проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9 до 19 години, за умови згоди боржника на особисту зустріч під час телефонної розмови або окрему письмову згоду на це. Місце і час зустрічі підлягають обов’язковому попередньому узгодженню;
– надсилання текстових, голосових та інших повідомлень, у тому числі без залучення працівника кредитодавця, нового кредитора або колекторської компанії, шляхом використання програмного забезпечення або технологій;
– надсилання поштових відправлень із позначкою “Вручити особисто” за місцем проживання чи перебування або за місцем роботи фізичної особи.
При цьому, під час першої взаємодії зі споживачем новий кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи – представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати підтвердні документи протягом 5 робочих днів після першої взаємодії.
Законом наділено Національний банк України повноваженнями із здійснення нагляду за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).
Крім того, законопроектом пропонується створити публічний Реєстр колекторських компаній, який буде вести Національний банк України.
Законом забороняється:
1) здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя та/або інших осіб, ставлять під загрозу життя, здоров’я, ділову репутацію зазначених осіб, а також використовувати погрози, шантаж, вчиняти інші незаконні (неправомірні) дії стосовно зазначених осіб;
2) вводити в оману щодо розміру простроченої заборгованості, а також наслідків, що настануть у разі невиконання умов договору про споживчий кредит, щодо передачі питання на розгляд суду, можливості адміністративного і кримінального переслідування;
3) за власної ініціативи взаємодіяти із споживачем, його близькими особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, та/або з їхніми близькими особами у період з 20 до 9 години, а також у вихідні, святкові і неробочі дні;
4) взаємодіяти із споживачем, його близькими більше двох разів на добу, крім випадків додаткової взаємодії за їхньою власною ініціативою;
5) приховувати номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення, поштову адресу або адресу електронної пошти, з якої надсилається повідомлення, про відправника поштового або електронного повідомлення;
6) використовувати функцію (сервіс) автоматичного додзвону протягом більше 30 хвилин на добу;
7) використовувати на конвертах або повідомленнях зображення, що можуть бути сприйняті як такі, що містять погрозу, розміщувати відомості, що прямо чи опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи “виконавчий документ”, “рішення про стягнення”, “повідомлення про виселення” тощо, а також найменування органів державної влади, у тому числі осіб, які здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень;
8) будь-яким чином повідомляти третіх осіб (крім осіб, взаємодія з якими передбачена договором) про заборгованість;
9) вимагати від близьких осіб споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, а також його роботодавця та/або інших осіб прийняти на себе зобов’язання щодо простроченої заборгованості, якщо інше не передбачено договором;
10) вчиняти дії, що завдають шкоду репутації, у тому числі діловій репутації, споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, або погрожувати вчиненням таких дій;
11) вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж передбачено договором;
12) за власною ініціативою будь-яким чином взаємодіяти із споживачем або його близькими особами, якщо споживач письмово, шляхом надання всіх належним чином оформлених підтвердних документів, повідомив, що його інтереси при врегулюванні простроченої заборгованості представляє його представник;
13) проводити особисті зустрічі без попереднього погодження;
14) будь-яким чином взаємодіяти з приводу укладеного споживачем договору про споживчий кредит з особами (крім споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя), які не надали згоду на таку взаємодію.
НБУ також може встановити додаткові вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки).
Кредитодавець, новий кредитор не має права залучати колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право кредитодавця, нового кредитора.
До кредитодавців та колекторських компаній можуть бути застосовані, зокрема, такі штрафні санкції:
– за недотримання встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки) – у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– за залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до реєстру колекторських компаній, – у розмірі від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– за недотримання встановлених законом вимог до договору про споживчий кредит – у розмірі від 5000 до 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
Законом закріплено право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, крім окремих положень.